Творчество семьи Джус. Живопись, гобелены, флорентийская мозаики

q (6).jpg

Творчий всесвіт родини Джусів.

Сім’ю Джусів називають сузір’ям талантів. Народні художники України Людмила та Степан Джус плідно й потужно працюють разом з сином Тарасом Джусом, Заслуженим художником України, випускником Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури й аспірантури.

Людмила та Степан навчались у Кримському художньому училищі імені Самокиша, а потім продовжили навчання у Харківському художньо-промисловому інституті. Життя щасливо поєднало їх і в сімейному, і в творчому союзі.

Наприкінці ХХ століття, вони, за освітою монументалісти, немов на замовлення часу, якому потрібний був універсалізм і технічна довершеність, впевнено і захоплююче продемонстрували приклад синтетичної, високодуховної творчості, поєднавши у власному мистецтві ткацтво, техніку флорентійської мозаїки, фрески, сграфіто й олійний живопис. У більшості їхніх творів виблискує, мерехтить й міниться, ніжно дихає й шумить прибоєм давня й завжди сучасна Таврида – сяючий Крим. Оспівуючи планету Земля з її травами і морем, птахами й архітектурою, прекрасними жінками й квітами, горами й підводним царством, — вони роблять це по-своєму, ні на кого не схоже й, водночас, дуже по-українському: поетично й вишукано.

На думку вибагливих критиків, художники сягнули найвищих творчих результатів саме в царині гобелена та флорентійської мозаїки. Найулюбленішими мотивами їхніх гобеленів і мозаїк стали залиті сонцем вершини гірських хребтів, виноградники в долинах, морські простори, мінливі стани Кримської природи.

За багатством та розмаїттям колористичної гами килими та гобелени, створені Людмилою та Степаном Джус унікальні. В них зустрічається понад сто кольорових відтінків. Виконані вручну, вони своїми образами та технічним втіленням перегукуються з кращими традиціями європейської школи ткацтва й зразками французьких шпалер та фламандських гобеленів.

Гобелен «Діброва» є одним з шедеврів художнього текстилю. Розкіш барв, вибагливість ліній, витонченість рисунка характеризують цю роботу. А гобелени з циклу «Крим. Велика Ялта» («Гурзуф», «Масандра», «Кастрополь», «Ботанічне», «Ялта», «Форос»…) вирізняються композиційною винахідливістю, колористичною вишуканістю й епічністю. Саме універсальна обдарованість, тяжіння до комплексних ансамблевих художніх рішень, уміння працювати в різноманітних техніках і матеріалах й вивели Людмилу й Степана Джус на високу професійну орбіту. Виразним прикладом високого професіоналізму є прекрасні флорентійські мозаїки «Музика моря», «Орфей і Евридіка». Унікальність цих мозаїчних панно не лише в їхніх монументальних розмірах, а, в першу чергу, в художніх достоїнствах. Виконані з тисяч шматочків різнокольорового мармуру й напівдорогоцінного каміння, вони являють вражаючу кольорову й тональну співзвучність.

Художники перейнялися самим духом еллінської міфології та поезії, зуміли по-своєму втілити неповторну велич й чарівливу красу античності, виявили віртуозне володіння складною технікою флорентійської мозаїки, благородне відчуття кольору. «Орфей і Евридіка» вирізняється кольоровою цілісністю при усьому багатстві колористичних нюансів і тональних градацій.

Особливою гармонією барв вирізняється флорентійська мозаїка «Підводний світ», яка прикрашає державну резиденцію президента України в Форосі. Безліч видів мармуру та самоцвітів складають фантастичну картину морської стихії, таємничого життя морських глибин, створюючи ілюзію зануреності у царство риб, дельфінів, крабів та інших мешканців підводного світу.

Гобелени Людмили та Степана Джус, їхні мозаїки та живопис прикрашають й інші колишні резиденції керівництва колишнього СРСР – Брежнєва, Андропова, Горбачова. Але митці не догоджали сильним світу цього, а натхненно працювали, втілюючи власні творчі задуми.

У живописі художники працюють у широкому діапазоні: звертаються практично до всього жанрового спектру цього виду мистецтва – пейзажу, натюрморту, жанрової картини, портрету. В цій техніці вони висповідують реалізм кінця ХХ століття, в якому переплавлені досягнення класицизму, французьких барбізонців та імпресіоністів, школи південноукраїнського живопису з творчими досягненнями таких майстрів-мариністів, як Айвазовський, Лагоріо та Боголюбов; а також залюблених в українські пейзажі Коровіна, Куінджі, Купріна…

Живописні полотна Степана Джуса несуть у собі глибокий смисл й власне прочитання теми. Серед таких – «Батьківський дім», «Перший сніг», «Три дерева», «Мигдаль цвіте», «Ростов Великий», «Рибаки», «Команда «Гремучего», серії робіт, написаних під враженням подорожей до Швейцарії та Італії. В цих творах автор розкриває себе як колорист, вільно володіючий пензлем.

У живописі Людмили Джус декоративність кольору підпорядковується цілісному колориту твору. Тонкий рисунок організує площину картини. Авторка – прекрасний рисувальник. Її роботи мають власний почерк. Поетична натура, тонке світосприйняття, гостре відчуття композиції й велика працелюбність утілились у станкових полотнах «Шторм», «Старі оливи в Гефсиманському саду», «Чеховська Ялта» тощо. Неабияке місце в пейзажному живописі художниці займають враження від закордонних подорожей. Вони втілюються в безлічі натурних етюдів і закінчених пейзажних мотивах, прекрасно передають своєрідний колорит місцевості.

Тарас Джус, син своїх батьків, також став неабияким професіоналом-художником. Але перевагу надає саме живопису. У творчості він проявляється змістовно й різноманітно. В свої тридцять років він став одним з помітних творців сучасної української тематичної картини, завдяки великій працелюбності й природній обдарованості. Він тяжіє до історичної картини й епічного за темою та її втіленням полотна. Такими є його знамениті роботи «У степу», «Над Сивашем», «Чекання», «Чумацький шлях», «Засвіт встали козаченьки», «Благословення»…

Особливу увагу критиків привернула робота «У степу», де композиція протяжна за мелодикою, й несе пам’ять про минуле Таврії, численні кочові народи, половецьких баб. Втілено ідею вічності прадавнього українського степу з його неозорістю та таємничістю, відтворено стан душі – ніжної, тремтливої, делікатної.

Йому, народженому в Ялті, закоханому в Крим, рідна Таврида відкриває найпотаємніше – і прекрасне, і драматичне. Це бачимо в картинах «Хмари над містом», «Місячне сяйво», «В Гурзуфі», «Квіти рідної землі».

Художні пошуки молодого митця різноманітні й направлені на створення власного стилю, пластичної довершеності й декоративної звучності як монументальних, так і станкових творів. Полотнам характерна насиченість колориту тонким сріблястим світлом та цілісне сприйняття світу.

Пензлю Тараса Джуса належить ціла серія психологічних портретів, серед яких портрети посла Хорватії Маріо Миколича, Олександра Малицького, академіка Анатолія Радзіховського, народного художника України Василя Гуріна, ялтинського художника Якова Басова. Вони розкривають уважному глядачеві натуру автора і як професіонала-живописця, з тонким відчуттям кольору, і як філософа, з розумінням психології внутрішнього світу портретованих осіб.

Твори Людмили, Степана і Тараса Джусів привертають увагу емоційною одухотвореністю, піднесеністю у сприйнятті світу, внутрішньою гармонією, справжнім професіоналізмом. Їхні роботи радують і захоплюють глядачів по всьому світу – від Лондона до Парижа, Москви й Петербургу, Харкова й Києва до Пекіна й Токіо.

Олександр Рожин,

головний редактор журналу «Творчість».

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s